Тарасовими стежками.... 

Тарас Григорович Шевченко є самородком  українського народу,  його безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу. Тарас Шевченко для України – не просто народний поет, якого доля обдарувала багатьма талантами. Він - національний пророк, апостол правди, заступник правди, заступник знедолених, провидець.  Святе ім’я Тараса не вмре повік, йому, як сонцю, вічно пламеніти.
 В ці березневі дні, діти групи "Віночок" познайомились з його творчістю та життєвим шляхом. Зрозуміли  те,  що вірші Кобзаря - то скарбниця народу, краса  української землі, любов і переживання за долю українців,  сила слова, яке підбадьорює, навчає, додає мудрості.
 Діти із задоволенням слухали поезію великого  поета,  з цікавістю переглядали ілюстраціїї  до його творів.  Їх маленькі серця наповнилися  співчуттям  та не дитячими переживаннями за долю Тараса Григоровича. Розглянувши портрет,  малюки побачили  в  його очах біль, смуток та разом з тим надію на краще майбутнє  свого народу.
Після перегляду  екранізації вірша Тараса Шевченка “Садок вишневий коло хати”, а саме пластилінового мультфільму, дітей переповнювали позитивні емоції.  Вони залюбки  вивчили  вірші “Садок вишневий коло хати”  та "Зацвіла в долині червона калина".
Особливе враження викликало у дітей слухання пісень покладених на слова віршів Шевченка «Думи мої думи», «Зоре моя вечірняя».
Наш допитливий Михайлик  разом з батьками побував біля пам'ятника Т.Г.Шевченка.  Він  із захопленням розповів про цю історичну пам'ятку  своїм друзям.
Маю надію, що Шевченківське слово стало ближче та дорожче  для вихованців моєї групи. А найвизначніший урок Тараса – урок любові, співчуття, милосердя,  виховає справжніх патріортів рідної землі.